Обов’язковою частиною освітньої підготовки здобувачів є практична підготовка, що відображається у відповідних освітніх компонентах.
Практичне навчання — це форма навчання, під час якої здобувачі освіти застосовують теоретичні знання для виконання реальних або наближених до реальних практичних завдань, формуючи професійні вміння та навички.
Основні особливості практичного навчання:
- поєднання теорії з практикою;
- виконання практичних робіт, лабораторних занять, вправ або проєктів;
- набуття професійних компетентностей;
- розвиток самостійності, відповідальності та вміння розв’язувати практичні проблеми.
Структура та наповнюваність освітніх компонентів відіграє важливу роль у забезпеченні практико-орієнтованого навчання. Це досягається через інтеграцію теоретичних знань і практичних навичок здобувачів, зокрема через виконання різноманітних практичних завдань, вправ, проєктів тощо. В межах освітнього компонента із загального аудиторного навчального часу відведено аудиторні години для практичного навчання спрямованого на розвиток необхідних навичок та умінь відповідного фахівця.
Організація практичної підготовки забезпечує логічність та послідовність її проходження зі зростанням складності виконуваних завдань. Згідно освітньої програми на кожному курсі здобувачі освіти проходять практичну підготовку. Всі практики поєднані наскрізною програмою практичної підготовки, розробленою відповідно до загальноуніверситетського Положення про проведення практики здобувачів вищої освіти.
Можливість проходження практики на партнерських підприємствах відповідно до укладених договорів надає широкі можливості для набуття найактуальніших компетентностей і практичного професійного досвіду з урахуванням останніх тенденцій розвитку відповідної сфери професійної діяльності.
Договори про співпрацю:
Договір Колочавська сільська рада
Договір Управління соціального захисту населення
Договір Хустська спеціальна школа І-ІІІ ст.
Договір Горінчівська сільська рада
Договір Навчально-реабілітаційний центр